Валеріана лікарська

Багаторічна рослина. Насіння висівають рано навесні у парник і вирощують розсаду або безпосередньо у грунт. Використовується також посів під зиму. Норма висіву – 0,5 г/м2. Молоді рослини розвиваються досить повільно – їм необхідний постійний догляд. Вирощують на легких торфових грунтах з високим вмістом гумусу. Вимоглива до вологи, але з 3-го року може витримувати тривалі посухи. Є чудовим медоносом. Лікарською сировиною є дворічні кореневища, які викопують та сушать у вересні. У народній медицині настойки та екстракти з коренів валеріани використовуються як заспокійливий засіб, при безсонні, нервовому збудженні, неврозах, епілепсії, нервовому потрясіння та стресі, при спазмах коронарних судин, мігрені, спазмах шлунку та кишечника, скарлатині, запаленні легенів та запорах.